Оцінка фізичної працездатності

Характеристика: визначення параметрів працездатності – швидкість і об’єм виконаної роботи, потужність роботи. Безперервна комп’ютерна обробка даних в реальному масштабі часу дозволяє отримувати і використовувати для подальшого аналізу значення наступних показників реакції серцево-судинної і дихальної систем організму спортсмена на фізичні навантаження різного характеру: легеневу вентиляцію (V_E, л·хв^-1), частоту дихання (f_Т, хв^-1), дихальний об’єм (V_T, л), концентрацію О₂ і СО₂ в повітрі, що видихається (F_EO₂, F_ECO₂, %) і в альвеолярному повітрі (F_АO₂, F_АCO₂, %), споживання О₂ (VO₂, л·хв^-1), виділення СО₂ (VCO₂, л·хв^-1), газообмінне співвідношення (RQ, VСO₂·VO₂^-1), вентиляційнкі еквіваленти для О₂ (EQO₂) і для CО₂ (EQCO₂), кисневий пульс (O₂-пульс, мл·уд^-1) та ін. Вимірювання частоти серцевих скорочень (ЧСС, уд·хв^-1) проводиться за допомогою «Sport Tester Polar» (Фінляндія).

Аналізується комплекс фізіологічних показників, що характеризують структуру функціональної підготовленості спортсменів: аеробну та анаеробну потужність, економічність, стійкість, рухливість і реалізацію загального аеробного потенціалу в умовах фізичної роботи різного характеру. Визначення максимального споживання кисню і розрахунок індивідуальних пульсових режимів тренувальних навантажень з різним тренувальним ефектом.

Характеристика: показники частоти серцевих скорочень з різною дискретністю, % від максимальної частоти серцевих скорочень, показники варіаційної пульсометрії, швидкість і пройдену відстань з різною дискретністю, місце знаходження спортсмена по системі координат, висота над рівнем моря, кутова швидкість (зміна висоти за годину), зони інтенсивності по ЧСС і за швидкістю та ін.

(у стані спокою)

Характеристика: метод фізіологічного контролю, який дозволяє визначити функціональний стан системи зовнішнього дихання на підставі аналізу змін величини легеневих об’ємів і легеневих ємностей при виконанні різних функціональних проб, аналізу показників інтенсивності легеневої вентиляції і механіки дихального акту. Наприклад, життєва ємкість легень (ЖЄЛ, л), F/Ve на вдиху (VC IN) і на видиху (VC EX), силу дихальної мускулатури при форсованому видиху (Flow, PEF), здатність до максимальної легеневої вентиляції (MVV) та ін.

Відображає, частково, генетичні передумови досягнення високого спортивного результату в конкретному виді спортивної діяльності, кумулятивний ефект попередніх тренувальних навантажень (відповідної спрямованості і величини), неадекватні стани втоми і перенапруження. За результатами проведення досліджень методом спірометрії кваліфікований фахівець з медичною освітою може визначити патологію системи зовнішнього дихання (наприклад, визначити астматичний компонент при реагуванні на функціональні проби). На відміну від спірометрії і газоаналізу в тестах з фізичним навантаженням – метод спірометрії в стані спокою визначає стан системи зовнішнього дихання, а не її функціональні можливості.