Функціональна діагностика

(визначення щільності кісткової тканини)

 Характеристика: Ультразвукова денситометрія є надійним і безпечним методом визначення щільності кісткової тканини. Цей метод не здійснює шкідливого впливу на організм людини, зокрема дітей, та не потребує особливих умов проведення процедури (ізольоване або екрановане приміщення). При цьому оцінюється швидкість проходження ультразвуку (SOS, м/с) вздовж ділянки променевої кістки, де домінує компактна кісткова тканина. Отриманий результат порівнюється з піковим середнім значенням швидкості поширення ультразвуку у здорових молодих людей (Т-критерій) та у осіб відповідної статі та віку (Z-критерій). Ультразвукова денситометрія є найбільш достовірним методом для оцінки міцності кістки, оскільки залежить від еластичності, товщини кортикального шару та мікроструктури кісткової тканини і враховує не тільки неорганічну (солі кальцію та фосфору), а й органічну складову кісток. Даний метод дозволяє оцінити ризики розвитку остеопорозу та отримання травм (переламів).

Наявність педіатричної (0-20 років) та дорослої (20-90 років) програм дозволяє оцінювати стан здоров’я скелету у осіб різних вікових груп.

Характеристика: оцінка функціонального стану серця, а також використовується в динаміці спортивної підготовки, що дозволяє стежити за процесом функціональних перебудов серця, за формуванням адаптації серця до тренувальних і змагальних навантажень, за процесом відновлення. Крім того, ЕКГ дозволяє своєчасно розпізнавати не тільки виражені, але і ранні, початкові ознаки несприятливих змін у функціональному стані серця, що дає можливість своєчасно вживати заходів щодо їх усунення.

Аналізується характер серцевого ритму, ЧСС, амплітуда і сума зубців (P, Q, R, S, T), тривалість інтервалів (PQ, QRS, ST, QT, RR), електрична позиція серця (ےQRS і ےT), індекс Макруза, індекс Соколова-Лайона для лівого і правого шлуночків, рівень метаболічного забезпечення міокарда та ін.

Характеристика: кількісне уявлення про активацію симпатичного і парасимпатичного відділів вегетативної нервової системи в регуляції серцевого ритму, про центральні механізми регуляції серцевого ритму (автокореляційний і спектральний аналіз), що дозволяє судити про функціональний стан і адаптивні можливості серцево-судинної системи, відстежувати вплив фізичних навантажень на організм спортсмена і перебіг процесів відновлення в мікроциклах тренувального процесу, а також реакцію організму спортсмена на тренувальні навантаження в заняттях різної спрямованості.

Аналізуються показники пульсометрії та ритмографії (ЧСС, М, Мо, АМо, ΔRR, індекс напруження – ІН), показники спектрального аналізу – характеристики спектральної потужності дихальних хвиль (HFav, HF%, HFn) і повільних хвиль 1-го (LFav, LF %, LFn) і 2-го (VLFav, VLF%) порядку, загальну дисперсію серцевого ритму (TP), індекс централізації (IC), а також співвідношення низькочастотних і високочастотних компонентів серцевого ритму (LFav / HFav) та ін.

(Н-рефлексометрія, швидкість проведення нервового імпульсу )

Характеристика: Для оцінки функціонального стану нервово-м’язової системи спортсменів використовується методика визначення швидкості проведення нервового імпульсу по рухових волокнах нервів верхніх та нижніх кінцівок, а також методика Н-рефлексометрії камбалоподібного м’язу нижньої кінцівки.

Визначаються часові та амплітудні параметри прямих та рефлекторних м’язових відповідей (метод Н-рефлексометрії), а також значення швидкості проведення нервового імпульсу по рухових волокнах нервів верхніх та нижніх кінцівок.

Електронейроміографічне дослідження дозволяє вчасно діагностувати ознаки несприятливого впливу травмування та неадекватних фізичних навантажень на функціонування нервово-м’язового апарата спортсменів, що може допомогти спортивним лікарям у співпраці з тренерами у створенні індивідуальної лікувально-реабілітаційної програми для кожного спортсмена, а також у розробці системи спеціальних вправ для укріплення глибоких м’язів хребта з метою повернення спортсмена до  активної професійної діяльності та подальшої профілактики порушень функціонування опорно-рухового апарата.

Характеристика: Визначення індивідуально-типологічних властивостей вищої нервової діяльності і сенсомоторних функцій людини по переробці зорової інформації різного ступеня складності: функціональної рухливості, динамічності, лабільності, врівноваженості, сили нервових процесів і т.д. Властивості нервових процесів визначають тип вищої нервової діяльності, який в свою чергу тісно пов’язаний з тим чи іншим типом темпераменту людини.

Реєстрація латентного періоду простої зорово-моторної реакції (ЛП ПЗМР) і реакції вибору (ЛП РВ1-3, ЛП РВ2-3); в режимах «зворотній зв’язок» і «нав’язаний ритм»: визначення рівня функціональної рухливості нервових процесів (ФРНП) і сили нервових процесів (СНП); реєстрація показників реакції на рухомий об’єкт (РРО ), теппінг-тесту.